ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

Фізичні вправи роблять на людину багатостороннє і глибокий вплив. При виконанні фізичних вправ в організмі займається відбувається ціла низка фізіологічних, психічних, біохімічних та інших процесів, які викликають відповідні зміни як у руховій, так і в вегетативної сферах. Систематичне застосування фізичних вправ удосконалює діяльність всіх органів і систем, сприяє позитивним перебудовам в роботі організму. Крім того, фізичні вправи є важливим засобом попередження багатьох захворювань і боротьби з ними.

Але фізичні вправи, якщо вони застосовуються без урахування закономірностей фізичного виховання, можуть дати негативний результат, принести шкоду. Тому педагог повинен знати і враховувати фактори, що визначають вплив фізичних вправ в конкретних умовах, маючи на увазі, що організм людини - єдине ціле і що будь-який рух посилює діяльність багатьох органів і систем і надає загальне і цілісне вплив.
Найбільш загальними факторами, які обумовлюють раціональне вплив фізичних вправ, є педагогічно правильне керівництво заняттям, доцільність методики навчання і виховання. Крім того, велику роль відіграють такі фактори.
1. Індивідуальні особливості займаються (вікові, статеві, стан здоров'я і фізичного розвитку, рівень підготовленості: розумової, моральної, фізичної, емоційної; режим праці, навчання, відпочинку, побуту). Одна і та ж вправа залежно від індивідуальних особливостей займаються викликає різний ефект. Так, рівень фізичної підготовленості (загальної та спеціальної) у спортсменів різної кваліфікації не однаковий, тому навантаження, середня для майстра спорту, буде максимальною для спортсменів більш низьких розрядів.
2. Особливості самих фізичних вправ (їхня складність, новизна, емоційність і т. д.), а також характер ставлення до них. Вправи, виконані неохоче, недбало, без зусилля, не можуть надати такого ж впливу на що займаються, як вправи, виконані свідомо і активно.
3. Особливості зовнішніх умов (метеорологічних, місцевості, якості обладнання і снарядів, гігієнічного стану місць занять та ін.)
Педагог зобов'язаний знати основні наукові положення про працездатність людини (врабативаемості, вплив па організм навантаження і відпочинку, надалі фізичних вправ та ін.) Правильний і постійний облік факторів, що визначають вплив фізичних вправ, дає педагогу можливість методично раціонально організовувати і проводити заняття, успішно вирішувати завдання фізичного виховання.

СИЛИ ПРИРОДИ І ГІГІЄНІЧНІ ФАКТОРИ

Природні сили природи і гігієнічні фактори можна назвати допоміжними засобами фізичного виховання. З їх допомогою повніше і краще використовується основний засіб - фізичні вправи, створюються умови для ефективного впливу їх на що займаються, успішної організації та проведення занять. Допоміжні засоби фізичного виховання найчастіше застосовуються в єдності з фізичними вправами.

Однак природні сили природи і гігієнічні фактори можуть мати і самостійне значення, наприклад при вирішенні гігієнічних завдань фізичного виховання. Про необхідність використання всіх засобів фізичного виховання йдеться в постанові ЦК нашої партії від 13 липня 1925 року, де вказується, що фізична культура не повинна вичерпуватися одними лише фізичними вправами, воно має включати в себе громадську та особисту гігієну праці і побуту, правильний режим праці та побуту, використання природних сил природи. Цей партійний документ має велике значення і в паші час.
Природні сили природи (сонячні промені, повітря, вода) є важливим засобом зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини. Одна з головних завдань фізичного виховання - формування у займаються основних знань про вплив на організм природних сил природи, а також формування практичних навичок їх використання в самостійних заняттях фізичними вправами і в повсякденному житті.
У процесі фізичного виховання природні сили природи застосовуються в поєднанні з рухами (заняття фізичними вправами на повітрі, при опроміненні сонячними променями, у воді і т. п.), а також у вигляді спеціальних процедур (повітряні та сонячні ванни, купання та ін) . Вони можуть бути використані в двох напрямках: по-перше, для створення умов успішної організує-. ції і проведення занять фізичними вправами і, по-друге, для загартовування організму, що займаються.
Сприятливі умови зовнішнього середовища підсилюють позитивний вплив фізичних вправ, що дозволяють застосовувати значне навантаження, організовувати раціональний відпочинок, викликають у займаються позитивні емоції. Необхідно відзначити, що у високогірних районах (в особливих умовах зовнішнього середовища) природні сили природи мають особливо великий вплив на організм, що займаються. Як показує досвід, під час тренувань у цих умовах, включаючи період акліматизації, у спортсменів різних спеціалізацій (легкоатлетів, ковзанярів, лижників) підвищуються функціональні можливості організму. При переході до звичайних, рівнинним, умовам спортсмени протягом певного часу можуть виконувати більшу за обсягом і інтенсивності роботу, що сприяє покращенню спортивних результатів. Таким чином, високогірні умови набувають як би специфічне «тренують» значення.
Методика використання природних сил природи має спиратися на дослідження єдності організму і середовища, впливу середовища на організм, що займаються.
Велике значення в процесі фізичного виховання має загартовування, тобто створення стійкості організму по відношенню до дії несприятливих природних факторів: холоду, спеки, підвищеної сонячної радіації (особливо при їх різкі коливання). Загартовування дає можливість зберігати здоров'я і працездатність. Тому його необхідно проводити з самого раннього віку. Для різнобічного загартовування потрібно застосовувати засоби, що по-різному впливають на організм (вода і повітря різної температури, перебування під сонячними променями і т. п.). Виконання при цьому фізичних вправ підсилює гартуючу вплив природних сил природи. ЩоГартують ефект, отриманий в процесі фізичного виховання, має здатність до перенесення, тобто він проявляється і в інших видах діяльності людини, зокрема у трудовій і військової, що підсилює прікладное.значеніе самого фізичного виховання. Загартовування допомагає прояву вольових якостей займаються, особливо при несприятливих зовнішніх умовах занять. За допомогою фізичних вправ і природних сил природи можна розвинути що має велике значення опірність організму проти неспецифічних впливів (заколисування, вібрації, перевантажень, стану невагомості і ін.)
Що ж стосується гігієнічних факторів, то до них відносяться заходи щодо особистої та громадської гігієни праці, побуту, відпочинку, харчування, навколишнього середовища і т. д. У процесі виконання фізичних вправ дотримання гігієнічних норм та правил є обов'язковим, бо це підвищує ефект впливу вправ.
Велике значення у створенні необхідних гігієнічних умов для занять має стан матеріально-технічної бази, спортивного обладнання, інвентарю та одягу. Суттєву роль у фізичному вихованні відіграє також науково обгрунтований режим.
Педагогічно правильне застосування фізичних вправ, природних сил природи і гігієнічних чинників дозволяє успішно розвивати фізичні та духовні здібності людей, готуючи їх до суспільно корисної діяльності.

ДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Кожне доцільне високоорганізоване рух людини можна розглядати як результат взаємодії активних м'язових напружень з сукупністю немишечних ( «дармових») сил. Висока спортивно-технічна майстерність і проявляється, зокрема, в якомога більш повне використання не тільки м'язових сил, але й таких, як сила ваги власного тіла, сила інерції, реактивні сили та ін при одночасному зменшенні сил гальмують.

Воно проявляється також в безперервності рухів і певній послідовності застосування сил. Наприклад, якщо при штовханні ядра на якій-небудь ділянці шляху затримати або уповільнити рух, корисний ефект попереднього руху буде втрачено. Перед закінченням дії однієї групи м'язів в роботу має включатися інша м'язова група, причому подальші рухи повинні виконуватися з дедалі зростаючій швидкістю. Це досягається, якщо кожна сила починає діяти там і тоді, де і коли досягнута найбільша швидкість руху, спричинена дією попередньої сили.
Узагальненим поняттям для якісної силової характеристики рухів є поняття сили руху. Під силою руху мають на увазі міру фізичного впливу рухомої частини тіла на будь-які зовнішні об'єкти (наприклад, сила тиску на зброю супротивника у фехтуванні, сила тяги на себе супротивника в боротьбі і т. п.). Силу руху, хоча вона і залежить від прикладених м'язових зусиль, не слід змішувати з м'язовою силою.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

Впорядкувати фізичні вправи - значить, розподілити їх на підгрупи так, щоб усередині кожної були вправи з загальними найбільш істотними властивостями.
Історичний аналіз різних систем фізичного виховання показує, що на різних ступенях розвитку суспільства відбору та класифікації піддавалися ті види фізичних вправ, які визнавалися раціональними для вирішення певних практичних завдань виховання (п'ятиборство в Древній Греції, природні рухи в системі Гутс-Мутс, елементарні руху Песталоцці і Шпісс в XVIII і XIX ст., вправи снарядовие, без снарядів, групові, бойові в Сокольської системі та ін.)
Ці класифікації не охоплювали всіх історично сформованих засобів фізичного виховання. Крім того, з історії науки відомо, що завжди, коли за принцип класифікації береться несуттєвий ознака, система більш-менш швидко втрачає теоретичне і практичне значення.
Самою загальної та поширеною класифікацією є класифікація, в основу якої покладені історично сформовані системи засобів і методів фізичного виховання - гімнастика, спорт, ігри і туризм. Однак у практичному відношенні вона занадто спілкувався, тому що, по суті, являє собою класифікацію не фізичних вправ - дій, а різних форм рухової діяльності (змагальної, ігрової, рекреаційної).
В даний час існує декілька класифікацій за різними ознаками і кожна з них має практичне значення в залежності від мети застосування фізичних вправ. Так, наприклад, класифікація по анатомічних ознаками (вправи для рук, для ніг, для черевного преса і т. п.) застосовується тоді, коли підбираються вправи для розвитку окремих частин тіла.
Задача класифікації фізичних вправ в радянській системі фізичного виховання полягає в тому, щоб згрупувати вправи за такими об'єктивними ознаками, за якими можна було б передбачити ймовірний виховний результат застосування цих вправ. Такий класифікацією, практично виправданою в даний час, є угруповання фізичних вправ на основі особливостей режиму м'язової діяльності (фізичних якостей) і способів оцінки кінцевої мети дій:
1. Швидкісно-силові види спорту, які характеризуються максимальною інтенсивністю або потужністю зусиль (спринтерські дистанції, метання, стрибки, важка атлетика і т. п.).
2. Види спорту, переважно пов'язані з проявом витривалості при середніх оптимальних зусиллях різної інтенсивності (біг на середні і довгі дистанції, лижні гонки, плавання, спортивна ходьба, веслування і т. п.).
3. Види спорту, способи виконання вправ у яких суворо регламентовані (спортивна гімнастика, стрибки у воду, акробатика, фігурне катання на ковзанах).
4. Види спорту комплексного характеру, вправи в яких виконуються зі змінною інтенсивністю при змінних умовах рухової діяльності (всі види єдиноборства і спортивні ігри).
Можна виділити ще одну групу видів спорту, де переважне значення має вміння використовувати для пересування зовнішні сили. Так, у гірськолижному спорті, у стрибках з парашутом, в санному спорті, в бобслеї використовується в основному сила тяжіння, у вітрильному і буерном спорті - сила вітру, у кінний спорт - сила коні, в мотоспорт - сила мотора. При виконанні вправ у цих видах спорту, звичайно, мають місце активні м'язові зусилля людини, але вони спрямовані не стільки на керування своїми рухами, скільки на управління рухами всієї системи (людина - лижі, людина - парашут і т. д.).
Поряд із загальною класифікацією в окремих наукових дисциплінах створені і розробляються спеціальні класифікації фізичних вправ за різними ознаками (статичні, динамічні, циклічні, ациклічні, стандартні, нестандартні та інші), що не позбавляє їх практичного значення. Вони допомагають відбирати і систематизувати матеріал відповідно дидактичним цілям.

який вплив ф.в. на здоров`я

Безперечно фізичне фиховання має позитивний вплив на здоровья людини, воно загартовує не тільки тіло але й розум. докладний вплив фізичного фиховання ви можете прочітати тут http://www.rusnauka.com/25_WP_2010/Sport/71123.doc.htm. Найголовніше у фізичному вихованні на мою думку являється правильне розуміння та використання фіз. вих.